У Січеславі пройшли “Бандерівські читання”

Олег Репан розповів про ОУНівський саботаж та пацифікацію3 січня 2012 року Крайовий Провід молодіжної громадської організації "Сокіл" провів патріотичну акцію в Січеславі, в ході якої молоді націоналісти разом зі свідомими громадянами міста відзначили 103 річницю від дня народження Степана Бандери.

 
Патріотична акція була проведена у форматі круглого столу. Першим був виступ голови Січеславського "Соколу", побратима Ревуча, який детально розповів усім зібравшимся про тяжке життя борця за волю України, Провідника українських націоналістів, Стапана Бандери: «Степан Андрійович Бандера народився 1 січня 1909 р. в селі Угринів Старий, у Галичині, яка в той час належала до Австро-Угорській імперії. Під час Першої світової війни він пережив чотирикратне пересування воєнних фронтів через рідне село в 1914-1915 рр. і 1917 р. У вересні 1919 р. Степан Бандера поїхав до Стрия і тут, після складення вступного іспиту, вступив до української гімназії. Виховання і навчання в українській гімназії в Стрию відбувалося за планом і під контролем польської влади. Проте, деякі вчителі зуміли вкласти в обов'язкову систему український патріотичний зміст. Але основне національно-патріотичне виховання західноукраїнська молодь набула в шкільних молодечих організаціях: ''Пласт'' – організація українського скавтінґу і ''Сoкіл'' – спортово-руханкове товариство. Членом УВО Степан Бандера став формально в 1928 р., діставши призначення до розвідувального, а потім до пропагандивного відділу. Одночасно я належав до студентської групи української націоналістичної молоді, яка була тісно зв'язана з УВО. А вже на початку 1929 р., коли постала ОУН – Степан Бандера одразу став її членом. У
червні 1934 р. був ув'язнений польською поліцією і перебував під слідством у в'язницях Львова, Кракова й Варшави до кінця 1935 р. через приналежність до ОУН та за організацію вбивства
міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького. 5 липня 1941 р. у Кракові Степан Бандера був заарештований нацистами через те, що рішенням Проводу ОУН-Б 30 червня 1941 р. проголошено відновлення Української Держави у Львові, спочатку його утримували у в'язниці, потім — у концтаборі Заксенгаузен, де він перебував до 1944 р. Після Другої світової війни Степан Бандера разом із родиною переїжджає до Німеччини, оселившись у Мюнхені. Повоєнні роки були напруженими для родини Бандера, адже радянські спецслужби полювали не лише за Провідником українського національного руху, а й за його дітьми та побратимами. Саме в Мюнхені Степан Бандера провів останні роки свого життя, проживаючи під ім'ям Штефана Попеля. 15 жовтня 1959 р. в під'їзді будинку на вулиці Крайтмайр, гебіст та радянський наймит Богдан Сташинський зі спеціального пістолета вистрілив в обличчя Степану Бандері, за декілька хвилин Провідник українських націоналістів помер. Однак його дух і досі живе, він живе в нас, його послідовниках. Слава герою України! Навіки слава!»
 
Після доповіді голови Січеславського "Соколу" виступив провідний історик Січеславщини, який вивчає проблематику діяльності ОУН та УПА у Наддніпрянщині, кандидат історичних наук, доцент історичного факультету Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, Репан Олег Анатолійович. Історик приділив свою увагу діяльності Стапана Бандері в ОУН в часи польської ''пацифікації'': «ОУН сприймала терор і насильство як політичний інструмент проти зовнішніх та внутрішніх ворогів. Крайовий провід ОУН та Степан Бандера тлумачили терор як засіб, що мав призвести до загального антипольського повстання. Терористичні акти разом з відповідними діями польської влади мали довести українське населення до стану постійного революційного кипіння, щоб у слушний момент взятися за зброю і стати до остаточної розправи з ворогом. ОУН здійснила в Галичині й на Волині сотні акцій саботажу, включно із підпалами маєтків польських землевласників, бойкотів державних шкіл та польської тютюнової й горілчаної монополії, десятки експропріаційних нападів на урядові установи з метою здобуття капіталів для своєї діяльності, а також більше 60 вбивств. Найвизначнішими жертвами терористичних актів ОУН були польські чиновники Тадеуш Голувко та Броніслав Перацький. Терористичні акції ОУН спровокувала поляків на репресії проти мирного населення, тільки за підозру у приналежності до ОУН українця могли ув'язнити до 5 років та поставили у скрутне становище партії легального сектору. Українське політичне життя опинилося перед загрозою повністю бути загнаним у підпілля. ''Пацифікація'' у Галичині була спланованою репресивною акцією, проведена польською владою у вересні-жовтні 1930 р. за наказом Юзефа Пілсудського, із застосуванням поліції та армії проти українського цивільного населення Галичини. Наслідком акції ''пацифікації'' стала подальша значна радикалізація українського
націоналістичного руху опору на західно-українських землях. ''Пацифікація'', разом із очевидною метою припинити саботаж українських націоналістів також була елементом передвиборчої кампанії провладної більшості на чолі із Юзефом Пілсудським. Так під час ''пацифікації'' із селян силою вибивали зобов'язання голосувати за провладний Безпартійний Блок. Таким чином, під час виборів у листопаді 1930 р.за провладний блок проголосувало більше половини виборців краю, кількість українських депутатів у сеймі зменшилася вдвоє з 46 до 20, однак це не спинило діяльність ОУН, а навпаки, надали їм нових сил.»
 
''Бандерівські читання'' закінчилися обговоренням суспільно-наболілих тем сьогодення та iнтерпретацією поглядів на них Степана Бандери. Слухачі зазначили, що сьогодні молодь має багато читати, особливо праці теоретиків українського націоналізму, серед яких і Степан Бандера, аби протистояти зомбуючій машині неосталінізму та навязуваному нам ''рускава міра'' та казковій вигаданій єдності ''трьох братніх народів''.

 


Цей допис було опубліковано в Статті. Закладка на постійне посилання. -
Comments:

Додати коментар

Ваш email не буде опубліковано. Обов’язкові поля відмічені зірочкою *

*
*

Ви можете використовувати наступні HTML теги та атрибути <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>