Інформаційна дискредитація правих сил на прикладі акції ВО «Свобода»

ВО "Свобода"(Дана стаття є викладеними особистими думками її автора Святослава Вишинського, а не позицією адміністрації сайту)

Діяльність правих сил у сфері освіти представниками лівиці традиційно сприймається як «зазіхання» на «канонічну» територію [4] – вдаючись до критики «політизації» освітніх питань націоналістами, їхні ідеологічні опоненти одночасно розуміють боротьбу за права студентства та університетів як пріоритетно «ліву», de facto ототожнюючи поняття «лівизни» із поняттям «соціальності». Така двояка постановка проблеми, залежно від ситуації, дозволяє легко маневрувати між «політичністю» та «аполітичністю», при потребі наголошуючи на необхідності ідеологічного оформлення соціального протесту (як монополізації лівими самої ідеї соціальності), а у випадку втручання в стихійний процес конкурентів з протилежного табору – перевдягаючи навиворіт кожух «лівизни» стороною «аполітичності» як вияву чистої боротьби соціальних груп за власні права. Відтак ліве акціонування на освітній ниві подається одночасно як «політичне» для «мовчазної більшості» (з метою ідеологічної та організаційної експропріації соціального невдоволення), та «аполітичне» – для представників правого спектру (з метою дискримінації опонентів у ключі «паразитування» та отримання політичних гешефтів від соціальних негараздів).

Зразком подібного відсторонення альтернативних точок зору на освітній процес стає кампанія з інформаційної дискредитації правих сил, котра парадоксальним чином поєднує як обвинувачення в прямому пособництві пануючому режиму (скандальна заява про силовий розгін представниками київського (sic) осередку Всеукраїнського об’єднання «Свобода» та громадської організації «Патріот України» студентського обговорення законопроекту про вищу освіту в Харкові [3][5]), так і – в спробах «політизувати» такі акції, вдаючись до поверхового протирежимного популізму. Заяви представників неформальних лівих профспілок, широко тиражовані українськими ЗМІ, потребують однак більш критичного сприйняття, позаяк не можуть розглядатись відокремлено від контексту політичної пропаганди, в якій вони продукуються. Як наслідок, атмосфера взаємної недовіри призводить до популістських обвинувачень, тенденційної подачі фактів та ідей, а в ряді випадків – до прямої дезінформації суспільства.

Одним із рупорів подібної пропаганди традиційно виступає незалежна студентська профспілка «Пряма дія», на веб-сайті якої регулярно з’являються матеріали, спрямовані на витіснення і дискредитацію самої ідеї участі правих сил у боротьбі за права студентства, як і їхньої рівноправної участі в обговоренні стратегічних питань освіти. Детальний аналіз суспільних месседжів «Прямої дії», коли вони стосуються ВО «Свобода» та ін. націоналістичних організацій, як правило, показує їхню упередженість, а факти, висвітлені в заявах, потребують уважної перевірки. Яскравим зразком негативної політизації правої активності може виступити неоднозначна ситуація навколо Маршу за якісну освіту, проведеного громадською організацією «Студентська Свобода» в Києві 20 лютого 2012 р.

Захід, анонсований націоналістами як акція масового протесту проти діяльності міністра освіти і науки Дмитра Табачника [12], співпав у часі та місці проведення з мітингом проти закриття Міжнародного медичного коледжу в Києві, що дало підстави профспілці «Пряма дія» опублікувати заяву з провокативним заголовком «Політикани намагались видати себе за студентів-інвалідів» [11]. A priori вважаючи неприпустимою будь-яку участь правих в освітніх протестах та підкреслюючи в даному випадку аполітичність студентських виступів, речники «Прямої дії» ефектно використали ситуацію для створення хибного інформаційного прецеденту, одночасно 1) замовчавши первинну акцію (Марш за якісну освіту), яку в заяві не згадано жодним словом; відтак 2) пояснивши вуличну активність «Свободи» 20 лютого спробою «несанкціонового» PR на сторонньому протесті (««крадуть» не лише гасла, але і «чужі» заходи»); та в черговий раз 3) звинувативши націоналістів у колаборації з режимом («здійснюючи при цьому напади на студентських активістів»). Подібне формулювання виглядає особливо дивним, позаяк ліві профспілки активно відслідковують діяльність правих конкурентів у царині вищої освіти, і тому не могли не бути поінформовані про Марш за якісну освіту, заздалегідь анонсований на офіційних сторінках ВО «Свобода» і в ряді українських ЗМІ.

Спроба прив’язати акцію націоналістів до мітингу проти закриття Міжнародного медичного коледжу при ретроспективному аналізі виглядає якщо не як свідома маніпуляція інформацією, то принаймні як тенденційність у висвітленні подій. Повідомлення про закриття коледжу з’явилось на шпальтах веб-сайту «Прямої дії» 13 лютого 2012 р. [14] з посиланням на вторинне джерело – телеканал новин «24» від 12 лютого [13], котрий, у свою чергу, посилається на оригінальну інформацію УНІАН від 9 лютого [9], що дозволяє припустити факт долучення профспілки «Пряма дія» до протестної кампанії (в заяві: ««Пряма Дія» … підтримала акцію, узгодивши свою участь з організаторами» [11]) не раніше дати появи новини про проблему на її сторінці. При цьому оголошення про позапартійний мітинг студентів Міжнародного медичного коледжу на 10:30 у соціальній мережі «Facebook» фігурує під датою 19 лютого [6], і в одному з випадків – з долученою фотографією з червоно-чорною анархо-синдикалістською зіркою та лівим гаслом про зміну світу [7], негласно політизуючими «неполітично» підтриману «Прямою дією» акцію. Подвійність стандартів при висвітленні подій у лівих виданнях проявляється і в цілковитому замовчуванні Маршу за якісну освіту, маршрут якого (з 10:00 від Майдану Незалежності до Верховної Ради), анонсований ще 11 лютого в соціальних мережах [1] і на веб-сторінці «Студентської Свободи» [8], і під цією датою зафіксований у кеші пошукової системи «Google», наперед співпадав з місцем проведення оголошеного пізніше пікету проти закриття медичного коледжу.

Відтак накладення маршруту акції ВО «Свобода», що згідно плану від 11 лютого 2012 р. проходила через вул. Грушевського до Верховної Ради, на місце проведення другого студентського мітингу (перед Кабінетом Міністрів України) могла би розглядатись як малозначиме співпадіння, якби тема вкупі з іншими звинуваченнями з подачі «Прямої дії» не була обіграна і розтиражована рядом ЗМІ – зокрема, на ресурсі з промовистою назвою «ІнфоПорн» під заголовком «Політикани видають себе за студентів-інвалідів. Партія – як завжди, ВО «Сволота»» [10]. Спроба дискредитувати партію, приписавши їй PR на чужій проблемі, однак, ігнорує офіційний звіт про захід на веб-сайті ВО «Свобода» [15], в якому мітинг проти закриття Міжнародного медичну коледжу згадується тільки трьома короткими реченнями в третьому абзаці, і відтак ставить під сумнів причини істерії в лівих виданнях. Подальша ж інформаційна дискредитація маршу, двозначне обігрування питань моралі та активний крос-постинг посилань на критичні матеріали на офіційних сторінках події в соціальних мережах, у свою чергу, виглядає як органічне завершення широкої пропагандистської кампанії, в якій конкретні проблеми освіти в черговий раз стали приводом до з’ясування політичних стосунків (побіжним підтвердженням чому є і той факт, що обширний негативний випад проти націоналістів на сторінці «Прямої дії» з’являється раніше за конструктивний звіт про сам мітинг під стінами Кабміну [2]).

У даному огляді ми не можемо аналізувати неофіційні коментарі, в яких виявляється конфікт між різними фракціями самого студентства та відмінності в точках зору на «бажаність» чи «небажаність» участі тих чи інших організацій в акціях протесту, але вважаємо за потрібне продемонструвати механізми маніпуляції, що регулярно задіюються ворогуючими ідеологічними групами одна проти одної. Цілком очевидно, що як для правих, так і для лівих самоствердження на дискримінації опонентів досі виступає ключовим у формулюванні власної ідентичності, а інструментарій подібної боротьби не виходить за рамки вульгарної пропаганди. Вихід націоналістів на соціальне поле як спроба віднайдення інтегральної «третьої позиції», розширення правого дискурсу і його нова риторика зіштовхуються з «ревнивою» герметичністю української лівиці, котра надалі з усією очевидністю виявлятиметься ще агресивніше – відтак уся «ліва» інформація про діяльність правих дедалі більше стає інструментом політичних технологій.

Література:

1. 20 лютого Марш за якісну освіту. — http://vk.com/wall-35287447_1.
2. 600 студентів-інвалідів під Кабміном вимагали повернути їм коледж. — http://direct-action.org.ua/1184.
3. Активісти партії ВО «Свобода» напали на студентів! — http://direct-action.org.ua/1175.
4. Атанасов В. Особливості націонал-радикальної джинси / Віталій Атанасов. — http://osvita.mediasapiens.kiev.ua/material/2505.
5. Заява Харківської «Свободи» щодо наклепу на молодих активістів партії, поширеного 16 лютого 2012 року. — http://www.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/027841/.
6. Крауз Д. ТСН Тиждень / Денис Крауз. — http://www.facebook.com/TSNweek/posts/350343754988161.
7. Крауз Д. Фотографии с Телепрограма «Вечір з Миколою Княжицьким» / Денис Крауз. — http://www.facebook.com/photo.php?fbid=2347176938061&set=o.192832224073839.
8. Марш за якісну освіту у Києві. — http://studsvoboda.org.ua/event/160.
9. Міносвіти закрило коледж для сліпих та глухих дітей у Києві. — http://www.unian.net/ukr/news/news-484842.html.
10. Політикани видають себе за студентів-інвалідів. Партія – як завжди, ВО «Сволота». — http://infoporn.org.ua/materials/news/Politikani_vidayut_sebe_za_studentiv-invalidiv_Partiya_-_yak_zavzhdi_VO_SVOLOTA_+Foto/48566.
11. Політикани намагались видати себе за студентів-інвалідів. — http://direct-action.org.ua/1183.
12. «Студентська Свобода» проведе у Києві марш за якісну освіту. — http://www.svoboda.org.ua/diyalnist/anonsy/027729/.
13. У Києві незаконно закрили коледж для сліпих та глухих дітей. — http://24tv.ua/home/showSingleNews.do?objectId=186118.
14. У Києві незаконно закрили коледж для сліпих та глухих дітей. — http://direct-action.org.ua/1167.
15. У Києві студенти вийшли на марш із гаслом «Табачніка на нари – тоді підем на пари!» — http://www.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/027884/.

 

Святослав Вишинський
Міждисциплінарна дослідницька група «Politosophia»

© 2012


Цей допис було опубліковано в Статті. Закладка на постійне посилання. -
Comments:

Додати коментар

Ваш email не буде опубліковано. Обов’язкові поля відмічені зірочкою *

*
*

Ви можете використовувати наступні HTML теги та атрибути <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>